Пізня ожина
Найсолодша, бо остання,
Вже за нею білий сніг...
Устигаю ще, кохання,
До Твоїх упасти ніг.
Вже холодний перший вітер
У діброву заганя.
Губ Твоїх медові квіти
Віднаходжу...
Це дання?
А ожина між кущами
Ніби сниться наяву,
Щедро скупана дощами,
Осипається в траву...
Найсолодша, бо остання,
Вже за нею білий сніг.
Устигаю ще, кохання,
До Твоїх упасти ніг.
Найсолодша, бо остання,
Вже за нею білий сніг...
Устигаю ще, кохання,
До Твоїх упасти ніг.
Вже холодний перший вітер
У діброву заганя.
Губ Твоїх медові квіти
Віднаходжу...
Це дання?
А ожина між кущами
Ніби сниться наяву,
Щедро скупана дощами,
Осипається в траву...
Найсолодша, бо остання,
Вже за нею білий сніг.
Устигаю ще, кохання,
До Твоїх упасти ніг.
Василь
Струтинський
Жовтнева
ожина
подекуди ще соковита,
ще навіть і квіти
з’являються часом на ній,
та не набереться
вже ягідок стільки, як літом:
посохли, зів’яли, пропали в пилюці брудній.
подекуди ще соковита,
ще навіть і квіти
з’являються часом на ній,
та не набереться
вже ягідок стільки, як літом:
посохли, зів’яли, пропали в пилюці брудній.
Летить павутиння, –
і множаться, довшають тіні.
От-от все затягне,
закриється зовсім дощем.
Остання, осіння
зітхає жовтнева ожина.
Чи ж так і кохання:
подекуди, інколи, ще?
і множаться, довшають тіні.
От-от все затягне,
закриється зовсім дощем.
Остання, осіння
зітхає жовтнева ожина.
Чи ж так і кохання:
подекуди, інколи, ще?
При березі скраю
скромненько так догорає.
Ті вогники сині
вже не обпікають руки.
До нового раю
йдучи від старого сараю,
таке не збирають:
схилиться лінь за таким.
скромненько так догорає.
Ті вогники сині
вже не обпікають руки.
До нового раю
йдучи від старого сараю,
таке не збирають:
схилиться лінь за таким.
Незрима пружина
неначе підштовхує ззаду,
до нового линем,
від давнього губим ключі.
От тільки скажи не… –
та що вже тут можна сказати?
Жовтнева ожина
хвилину за нас відмовчить
неначе підштовхує ззаду,
до нового линем,
від давнього губим ключі.
От тільки скажи не… –
та що вже тут можна сказати?
Жовтнева ожина
хвилину за нас відмовчить
Немає коментарів:
Дописати коментар