В Iнтернетi всi перебувають на вiдстанi витагнутої руки. Треба лише знати як цю руку простягнути.
Життя в мережі. Називається online.
Ти можеш звертатися до мене на ти,навіть,якщо тобі 13 років.Відчуття бузпеки,могутності та власності.Тут втрачає свою сутність час, вік, національність, соціальний статус.Відчуття, що твій віртуальний друг є зовсім поруч, і навіть знаходиться в сусідній кімнаті.Просто він не має часу до тебе підійти.Не важливо звідки він і де він живе: в Тернополі, Варшаві, Гамбургу чи Сан-Дієго.Відстані не відчуваємо.Ми не відчуваємо страху,бо в будь-який момент можемо висмикнути шнурок з розетки.Тут дійсне право вибору.Хочу спілкуюся,хочу ні.Завжди можна написати е-mail віртуальному другу і попросити в нього розради.
Тут нiчого не вiдволiкає. Анi запах, анi вигляд, анi те, що груди занадто малi. В мережi картина створюється словами. Власними словами.
Вiртуальна реальнiсть є так само повна спокус як i реальна. Грiх чужолозтва можна вчинити в iнтернетi не виходячи з дому.
Польський письменник Януш Вишневський і його роман "Самотність в мережі".Сама назва спонукає прочитати книгу.Чомусь виникає підозра,що книга написана про мене.Прочитавши твір сам переносишся в ту самотність,якукожен з нас пережив в мережі чи в реалі.Сам автор ,кли писав книгу,був в стані розлучення зі своєю дружиною.Як сам він зізнався книга була кращим мотивом для лікування депресії,ніж звернення до психотерапевта.Герої книги переписуються в соціальній мережі і стають друзями.Без цієї дружби їм обом важко жити.В книзі описується життя героїм поза віртуальною дійсністю.Так де ж справжне життя?І там і там.Тут важко вже щось поміняти.Герої зустрічаються в реалі.Що вийшл?Як склалася їхня подальша доля?
Письменник,як пишуть критики, зумів розкрити внутрішній світ жінки.
Самотнiсть — це найгiрший вид страждання.
Немає коментарів:
Дописати коментар