Цвіте на пагорбі верес

Ой ти весно красна. Даруєш ти нам, людям, велику естетичну насолоду. Крокуючи щоденно на роботу   - маю можливість наблюдати за  квітником дикорослих рослин, що посміхаються на пагорбі біля бібліотеки. Першим там зацвів барвінок. Як ці голубенькі квіточки милували око, спрагле до краси-весни після холодної зими.  Потім інші були квіти. А тут, недавно, дивлюся на якусь рожево-фіалетову пляму. Підходжу - це зацвів верес. Нахилившись - п"янкий аромат вдарив мені в носа.
Цілюща це рослина. Чай взимку з вересу є моїм улюбленим.
Пригадалося, як минулого року їздила в заповідник "Медобори". Був саме  час, що буйно цвів там верес. "Картина маслом", подумала. Краса - очей не відірвати. А лікувальна  яка ця рослина.  Напар з неї чудово діє на компресах для стягування опухолі на тілі (наприклад: при переломах кісток чи вивихах).
 І шкода трохи, що все минає. Квіти відцвітають, один цвіт замінює інший. Вже квітне зовсім інша рослина. Так і наше життя минуче. І все потім вертається на круги свої.

!!!Ой, ПЕРЕПРОШУЮ всіх. Це чебрець.  Мене виправили в мережі Фейсбук. Тому прийміть мої вибачення. Колись мені сказали що це верес...і помилилися... і я чомусь довго думала... і не перевірила. Таке буває. Стару інфу не виправляю... чомусь.

Луїс Стівенсон

ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК (уривок)

Із вересового квіту

Пикти варили давно

Трунок, за мед солодший,

Міцніший, аніж вино.

Варили і випивали

Той чарівний напій

І в темрявих підземеллях

Долі раділи своїй.

Та ось володар шотландський —

Жахались його вороги! —

Пішов на пиктів оружно,

Щоб знищити їх до ноги.

Він гнав їх, неначе ланей,

По вересових горбах…

…

…Владарю, казав я правду:

Від сина чекав біди,

Не вірив у мужність хлопця,

Який ще не мав бороди.

Мене ж не злякає тортура.

Смерть мені не страшна,

І вересового трунку

Зі мною помре таїна!

Переклад Євгена Крижевича