Просто помовчати...

Не знаю, що сказати,
А може й ще не час,

Можливо варто трохи помовчати.

Послухати, як тиша ніжно манить нас.

Так добре, просто помовчати...

Так хочеш щось таємне показати.
Закрити очі і піти у Небуття,
По тій стежині Вічного життя.
Так добре, просто помовчати...
Побачити всі сни, світанки,

Глибину очей і навіть подих сонця.

Почути спів думок і ритм закоханого серця.

Так добре, просто помовчати...

Тут все казкове і незвичне.

Неначе день і ніч разом.

Всі спогади і мрії.

Те, що було, що є - разом.

Все, що буде і всі надії..

Так добре, просто помовчати....

У цій самотності солодкого блукання

Я чую тихий шепіт слів..

Здається - це була реальність, а може то був просто сон..

Так добре, просто помовчати....

P. S. Частинка моєї душі)