" Там, де ти "

Єдина річ, яка приводить  у  відчай більше, ніж неможливість когось відшукати,- це коли не можуть знайти тебе. Я б дуже хотіла, щоб мене хто-небудь знайшов. Більше всього на світі хотіла б.

Буває люди зникають прямо у нас з-під носа. Або бачать нас по-новому, навіть якщо до цього не спускали з нас очей. Трапляється, ми самі себе губимо з виду, якщо не були достатньо уважними до себе.

Сесилія Ахерн - ірландська письменниця, автор багатьох любовних романів. Її книги є бестселлерами, перекладеними майже на півсотні мов. Роман "Там, де ти" також вартий немалої уваги. Історія є фантастично та інтригуючою. Чим і відрізняється від інших творів Сесилії. Я б навіть сказала, що жанром книги є фантастчний детектив, а не роман. З перших сторінок я не могла відірватися від книги. Ця подорож є загадковою та непередбаченою. Подорож в інший, невідомий нам світ

Героїня роману – це дивакувата дівчинка, яка весь вільний час проводить в пошуку загублених  речей. Перевертає будинок  вверх дном аби дати відповідь на  єдине запитання: “ Куди попадає все, що пропало? ” 

Сенді  стає поліцейським, а вже згодом відкриває агенство  по розшуку зниклих людей. Проводячи чергове розслідування Сенді зникає. Куди потряпляє героїня? Хто її шукає? Знайде дівчина шлях додому? Чи ні?

Нам всім доводилось коли-небудь заблукати, в одних випадках по особистому бажанню, в інших – через непідвладних нам сил. Коли ми дізнаємося все, що належить знати нашій душі, дорога сама  собою виникає перед нами. Іноді ми бачимо правильний шлях, та наперекір власному бажанню все дальше віддаляємося від нього, все глибше забиваємося в хащі: страх, або гнів, або печаль не пускають нас назад. Іноді ми самі вирішуємо загубитися і бродити в сутінках, тому що нам так простіше. Іноді все ж виходимо на правильну дорогу. Однак  незалежно ні від чого нас завжди знаходять.

 А чи знаєте ви, куди потрапляють загублені речі та зниклі люди? Куди?

P.S. В публікації використано цитати з книги: Сесилія Ахерн "Там, де ти", 2009.