четвер, 5 вересня 2013 р.

Батько

Тато, таточко. Сильні руки, гаряче серце. В дитинстві завжди чекала свого батька, коли він повертався з роботи до дому.  Працював він на будові муляром. Кожного дня за ним приїжджала машина з робочими, яких відвозили на їхнє місце праці. Будували вони високі будинки. Робота не з простих, на висоті. Одного разу обірвався кран, на якому він працював. В результаті було падіння і відкритий перелом ноги. З цього часу його життя було розділене: до падіння і після падіння. Кульгавість на все життя і до сьогодні. 

Якось наблюдала за своїм племінником, який, як тільки навчився повзати, - вимагав від своєї мами розбивати йому табір біля дверей після 18-ї години. Саме в цей час повертався з роботи його тато. Звідки така мала дитина знала час повернення батька до дому? А якось знала. Його тато зразу брав на руки і не відпускав, поки він не ліг спати.

А мій тато садив мене завжди на свої ноги і гойдав-гойдав.........................поки я не сказала: досить. Щоб не купляти мені кожного дня цукерок - купив багато і виділяв мені потрохи, коли приходив з роботи...... до тих пір поки я не знайшла схованку. Звичайно всі цукерочки було спожито мною зразу.

Тепер він вже старенький. Часто згадує своє дитинство. Пам'ятає багато книг, які прочитав малим. Коли йому не подобається, що я вдягнена в шорти, то обзиває мене Пінокіо. Саме ця книжка про Пінокіо була його улюблена. ЇЇ купив йому його батько, а мій дідусь, ще "за польщі".

Мого тата вчитель початкової школи був раніше сотником галицьких січових стрільців. Знав декілька іноземних мов, сам складав вірші. Те, що він був сотник, батькові відкрив таємницю побратим того вчителя  в 90-х роках, вже за час Незалежності України. За Польщі, якби це було викрито, поляки його не пошкодували би.
 І так, мій батько отримав гарне виховання від такого гарного  вчителя. Тоді, на Галичині, вчителів називали професорами. Вірші, які сам склав його вчитель, батько мені розказує і зараз напам'ять. Коли діти йшли на прогулянку з вчителем, він міг подивитися як росте і в'ється квасоля, і зразу складав про це вірш.

Таточку! Живи ще довго. Читай мені вірші. Я цього хочу. 

 
3-тя неділя вересня - в Україні святкують День батька.

Немає коментарів:

Дописати коментар