Алхімія щастя

  ЖИТТЯ ЩЕДРЕ ДО ТИХ, ХТО ЙДЕ ЗА ПОКЛИКОМ СВОЄЇ ДОЛІ.

- Чому треба слухати серце?

- Бо де серце, там і скарб.

- Але ж серце в мене надто збаламучене, воно повне мрій і емоцій, а ще палає пристрастю до жінки. Не дає мені спати ночами, коли я думаю про неї.

- Це добре. Твоє серце живе. Слухай, що воно говорить.



Чи завжди ми слухаємо своє серце? Чи завжди шукаємо свій скарб? А може наш скарб тут, зовсім близько, а ми все блудимо в пошуку чогось, не розуміючи чого. Що є скарбом нашого серця? Гроші чи Відданість? Кар’єра чи Сім’я? Слава чи Здоров’я? Влада чи Любов? Що є скарбом, який приносить щастя та спокій нашому серцю?

Роман-притча "Алхімік" був написаний у  1998 році і  приніс Куельо світову популярність.  Випадкова зустріч у Амстердамі привела письменника до католицького ордену RАМ. Тут Коельо почав розуміти мову знаків і передбачень. Орден  скерував його в паломницьку подорож до Сантьяго в Компостелу. Пройшовши 80 кілометрів  по легендарній стежці прочан, Коельо описав цю подорож у своїй першій книзі  «Паломництво»(1987). За нею був «Алхімік». «Вся моя книжка заснована на стародавній перській легенді, яку  написав у Римі».

«Алхімік» дотепер залишається книгою, яка продавалася найуспішніше в історії Бразилії і навіть згадають у Книзі рекордів Гіннеса. У 2002 році португальський «Журнал де Летрас», авторитетне видання про місцеву літературу і літературний ринок, оголосив про те, що за кількістю проданих екземплярів «Алхімік» випередив всі інші книги, написані португальською мовою за всю історію розвитку цієї мови.

- Кожного з нас чекає свій скарб. Ми, людські серця, рідко говоримо про ці скарби, бо люди вже не хочуть їх шукати. Тому розповідаємо про них лише дітям. А потім дозволяємо життю йти своїм шляхом, назустріч смерті. Та, на жаль, мало хто вибирає дорогу, дорогу Особистої Легенди, дорогу до щастя. Більшість людей сприймає цей світ як щось загрозливе, тож він і справді стає загрозливим. Ось чому ми, людські серця, говоримо все тихше й тихше, хоча й не замовкаємо цілком. Ось чому ми спотворюємо свою мову, щоб її ніхто не збагнув - ми не хочемо, щоб люди мучились через те, що не живуть за покликом серця.

- Чому серця не кличуть людей боротися за власну Легенду?

- Бо тоді серця найдужче страждають. А вони ж не люблять страждань.

Пауло Куельо все підготував для вашої подорожі. І хоча вам доведеться пройти крізь оманливі піски, невблаганне сонце, пустельні вітри і що найгірше – розчарування, не зволікайте: скарб, яким поповниться Ваша душа того вартий!

P.S. В публікації використано цитати з книги Пауло Куельо "Алхімік" .