Праукраїна як найдавніша інтелектуальна цивілізація на землі

 

Наш славетний мовознавець Олександр Потебня, вивчаючи найдавнішу усну народну творчість, дійшов висновку, що початки нинішньої української мови сягають 40 тисяч років.

А тепер про санскрит. Дослівно це слово означає: культурна упорядкована мова. Вона відкрилася вченим Європи у 1762 році після захоплення Індії англійськими військами. До того часу ніхто з науковців не мав жодного уявлення про якусь мову, спільну для всіх інших мов.

Знаменитий французький дослідник Шампольон вивчав єгипетські ієрогліфи. Ключ до їх прочитання він знайшов, лише ознайомившись із праукраїнською мовою. Її тоді називали давньоскіфською, сколотською чи давньорусинською. З часу цього відкриття минуло вже 177 років.

У “Британській Енциклопедії” у статті “Англійська мова” знаменитий вчений філолог Річард Білсон пише: “Англійська мова та більшість індоєвропейських мов походять із прамови, що нею розмовляли десь 5000 років тому на сучасній території України”. Самі індуси не заперечують, що їхній санскрит і знамениті Веди були принесені на територію Індії зі сходу.

Це матеріал зі всесвітньої павутини Інтернет.

Можна скептично до цього всього віднестися. Але.............. Бог дає розум мені звернутися до класика індійської літератури Рабіндраната Тагора, який є таким самим велетом для індійського народу, як для українців Тарас Шевченко. Вірш "Свята земля Індії" повністю підтверджує все вище сказане. Український переклад іншого велета українського духу Миколи Бажана. (Т.2. Переклади, Київ, 2004)

Свята земля Індії (Рабіндранат Тагор)

Глянь, о душе моя,- ось жадана земля,
Ось земля споконвічна прочан.
Глянь на Індію ти, на той берег святий,
Де вселюдства шумить океан.

Тут побожно спинись, руки звівши увись,
І людині, як богу, вклонись,-
Кращим словом пісень, вищим зльотом натхнень,
Слав людину ти завше і скрізь.

Ось безмежжя долин, де річок в'ється плин,
Ось замислених гір караван.
Глянь на Індію ти, на той берег святий,
Де вселюдства шумить океан.

Невідомо - звідкіль, валом юрб, наче хвиль,
Лився в Індію людський потік,-
Він ішов звіддалік і губився навік
В океані, як паводок рік.

Тут арійці були, неарійці ішли,
Тут китаєць, і гуни, і патан,
І племен скіфських рід, і могол, і дравид
Позливались в один океан...

...
http://www.ukrlib.com.ua/books-zl/printthebookzl.php?id=391&bookid=2&sort=0

Як ми вже знаємо: арійці, гуни і скіфські племена є прадавніми русичами. І що прийшли вони і Індію і принесли свою культуру, підтверджує сам Тагор.

А ось і сама книга  Василя Кобилюха "Праукраїна і Санскрит.- Тернопіль: Мандрівець, 2013"

 В ступні частині для читача читаємо: "... Наші знамениті вчені вміли спрогнозувати. Вони добре знали, що в нашому рідному краєві будуть винищувальні війни і грабунки, й  тому зі своїми науковими здобутками їхали до ІНДІЇ, аби десь у якійсь печері зробити своєрідну бібліотеку і заховати від ворожого ока свої наукові праці у вигляді клинописних книг. Нині ті книги надруковані у класичному САНСКРИТІ в Індії. Вони вважаються національною скарбницею Індії та України. Колись ці написання були закодовані у прадавні протоіндійські письмена перед злодіями і спекулянтами. Ось чому потрібно знати САНСКРИТ, щоби довідатися про сокровенні задуми й достеменно вивчити  теорії наших дорогих предків, які так чесно піклувалися про наше близьке і далеке, про свідоме і величаве майбутнє. Бо держава чи нація без вагомого історичного минулого виглядає наче байстря у всесвітній історії. Вона вештається по світу, завойовує сусідні держави і загарбує все до своїх музеїв, видаючи його за своє, рідне. Потім вихваляється чужим скарбом." Проте чужі експонати не гріють душі туземців..."

Перечислені книги шукайте в щонайближчі бібліотеці.